Підсумки Дня праці: роздуми про надмірне виробництво та справжній шлях до фінансової свободи

Прихід Дня праці змушує нас знову задуматися про зв'язок прав трудящих і економічного розвитку. Це свято бере свій початок з важливої події 1886 року, коли працівники Чикаго, США, боролися за восьмигодинний робочий день.

Кожного разу, коли настає цей момент, завжди знаходяться деякі економісти, які закликають скасувати трудове законодавство і запровадити повну свободу найму. Однак, ми повинні усвідомити, що економічна теорія часто відображає певну позицію. Ті, хто виступає за скасування трудового захисту, насправді можуть більше стояти на позиції підприємців.

Надмірна праця та надвиробництво можуть спричинити ще більше проблем. Історія показує, що глобальні колоніальні війни 17-19 століть, в значній мірі, були результатом надвиробництва, яке змусило капіталістів шукати закордонні ринки.

Людське виробництво можна поділити на три етапи: самозабезпечення, задоволення потреб інших, виробництво заради прибутку. Третій етап, що є капіталістичним способом виробництва, часто призводить до надвиробництва, що ігнорує реальні потреби. Ця модель подібна до сліпого переслідування популярних інвестицій, що в кінцевому підсумку може призвести до розмивання вартості.

Основна проблема капіталістичного способу виробництва полягає в тому, що людина розглядається як інструмент для досягнення прибутку, а не як мета. Таке мислення ставить гроші вище за людину, перетворюючи її на "інструментальну особу".

Для працівників справжня фінансова свобода повинна ґрунтуватися на розумній праці, а не на прагненні до безкоштовних благ. Одним з можливих напрямків є підвищення виробничої ефективності, щоб реалізувати ідеал "праця десять років, свобода на все життя" або навіть "праця один рік, свобода на все життя".

На цьому етапі, як звичайні люди можуть впоратися з такою ситуацією? Ключовим є думати про проблему на більш високому рівні. Оскільки капіталістичний спосіб виробництва легко потрапляє в надмірну конкуренцію, розумним вибором, можливо, є уникати внутрішньої конкуренції та зосередитися на дійсно рідкісних і цінних активах.

У будь-якому випадку, свято Першотравня нагадує нам про те, що потрібно цінувати важко здобуті трудові права, а також замислитися, як знайти баланс у сучасній економічній системі, забезпечуючи свої інтереси, але не потрапляючи в безглузду конкуренцію.