Механічне серце: Біткойн та майбутнє децентралізованої довіри

4 грудня 2024 року

Від кібернетики до кризи довіри в інформаційну еру

Прихід ери ШІ приніс людству безпрецедентні можливості та виклики. Інформаційний вибух поставив нас перед проблемою обробки та довіри до величезних обсягів даних. Традиційні механізми довіри, такі як централізовані установи та соціальний консенсус, вже не можуть впоратися з дедалі складнішими ситуаціями. Алгоритми ШІ, що базуються на великих мовних моделях, постійно вдосконалюються, і ШІ разом із його різними варіантами неминуче проникає в усі сфери життя людини. Проте, чи готові ми вже до боротьби з кризою довіри, що виникає внаслідок цього швидкого розвитку?

Науковий фантаст Айзек Азімов у романі «Я, робот» давно передбачив, що центральні контрольні системи можуть перевищити «Три закони робототехніки» і становити загрозу для людства. Вчений Юваль Ной Харарі також поставив подібне запитання: «Чи можемо ми довіряти комп'ютерним алгоритмам, які можуть приймати мудрі рішення і створювати кращий світ?» Ці побоювання відображають недовіру до централізованої влади та алгоритмічного прийняття рішень. У цьому контексті важливість децентралізованої довіри стає ще більш очевидною. Як створити надійну систему без центрального авторитету - це питання, яке потребує термінового вирішення.

Щоб вирішити цю проблему, нам потрібно запозичити нову теоретичну структуру, а кібернетика якраз надає ключові ідеї.

Теоретичні основи кібернетики та Біткойна

Батько кібернетики Норберт Вінер у своїй праці «Кібернетика» глибоко досліджує контроль і зв'язок систем, підкреслюючи ключову роль механізму зворотного зв'язку у підтриманні стабільності системи. Його основна ідея — самоорганізовані системи, нелінійні системи та пошук сутності життя — забезпечують міцну теоретичну основу для розуміння успіху Біткойна.

Адаптивний механічний консенсус Біткойну є практичною реалізацією ідей Вінера, яка повністю відображає здатність системи до само-регулювання і само-організації. Завдяки доказу роботи (PoW) і динамічній налаштуванню складності, мережа Біткойну досягає високого рівня децентралізованого контролю, що забезпечує безпеку та стабільність системи. Цей механізм не тільки відповідає принципам теорії інформації щодо передачі інформації та встановлення довіри, але й надає абсолютно новий шлях для вирішення кризи довіри в інформаційну епоху.

Суть блокчейну: децентралізоване управління, а не обчислювальна потужність

Наразі багато проектів у сфері блокчейн надмірно акцентують увагу на показниках обробки транзакцій (TPS) та інших обчислювальних можливостях, намагаючись зайняти ринок, підвищуючи обчислювальну продуктивність. Однак ця гонитва за обчислювальними можливостями ігнорує основну цінність блокчейн. Справжня революційність блокчейн полягає в тому, що вона реалізує децентралізоване управління, вирішуючи проблеми довіри та співпраці, які традиційні централізовані системи не можуть подолати, через адаптивний механізм консенсусу.

Успіх Біткойну не є наслідком його обчислювальної потужності. Насправді, обробна здатність транзакцій мережі Біткойн є відносно обмеженою. Його основна цінність полягає в досягненні механізму довіри без участі централізованих установ через Децентралізацію. Такий механізм дозволяє учасникам мережі здійснювати безпечні транзакції та співпрацювати без необхідності у взаємній довірі. Ця довіра будується на основі суворих криптографічних алгоритмів та консенсусних протоколів, а не на підвищенні швидкості обчислень.

У порівнянні, деякі блокчейн-проекти, що акцентують увагу на високому TPS, хоча й мають перевагу в продуктивності, але через відсутність потужного децентралізованого контролю не можуть встановити міцну основу довіри. Це схоже на будівництво висотних будівель без надійного фундаменту, що врешті-решт ускладнює їхню тривалість.

Біткойн адаптивна механічна згода: джерело життя цифрового світу

Адаптивний механічний консенсус Біткойна, як "механічне серце" цифрового світу, надає мережі можливість саморегуляції, самоорганізації та самоеволюції. Шахтарі, щоб отримати винагороду у вигляді Біткойнів, вкладають величезну обчислювальну потужність у змагання за доказ роботи. Цей механізм не лише забезпечує безпеку мережі, але й формує самопідсилювальне коло: більше шахтарів означає збільшення загальної обчислювальної потужності мережі, підвищення складності видобутку, подальше посилення механізму консенсусу, а вартість Біткойна зростає, що приваблює ще більше шахтарів.

Цей позитивний цикл відображає характеристики самоорганізованих систем, стабільність та безпеку мережі не залежать від жодного централізованого суб'єкта, а досягаються через спільну конкуренцію та співпрацю учасників. Консенсусний механізм Біткойна не лише вирішує проблему візантійських генералів у розподілених системах, але й демонструє складність нелінійних систем і явища емерджентності.

Математик Аллан Тюрінг вважав, що мислення врешті-решт є результатом механічного процесу мозку. А логік Курт Гедель вважав, що спрощення Тюрінга, яке зводить мислення до механічного процесу, є хибним розумінням. Він вірив, що людське мислення має глибину та складність, яких машинам не досягти, особливо в таких аспектах, як інтуїція, проникливість та свідомість.

Однак, Біткойн Сатоші Накамото надає новий погляд на цю проблему. Він продемонстрував, що машини можуть мати здібності, подібні до людського мислення, за допомогою адаптивного механічного консенсусу. Це "механічне серце" дозволяє мережі Біткойн самостійно регулюватися та еволюціонувати, набуваючи рис, схожих на живі організми. Хоча "мислення" Біткойна обмежується вираженням передачі BTC та зміною стану UTXO, це вже перша ознака машинного мислення.

Якщо ми подумаємо далі і розробимо універсальне "механічне серце" (адаптивний механічний консенсус), то стане можливим створити механічну адаптивну систему управління, здатну виражати все. Це матиме глибокий вплив на розвиток штучного інтелекту, можливо, так, як сподівалися Гедель і Тюрінг, сприяючи важливому кроку вперед у штучному інтелекті.

У біологічних і машинних системах ми можемо розділити їх функції на три частини: сенсори для зв'язку, мозок для обчислень та серце для думок (контролю). У мережі Біткойн "серце" є її адаптивним механічним консенсусом. Це прорив, якого не передбачали Тюрінг і Ґедель, і, можливо, якби вони побачили появу Біткойн, то були б в захваті від розвитку штучного інтелекту.

Парадигма Сатоші: початок механічного консенсусу та нова технологічна парадигма

Народження Біткойна стало знаковим моментом для появи нової технологічної парадигми, відомої як "парадигма Сатоші Накамото". Сатоші Накамото, вирішуючи проблему розподіленої довіри, створив систему Біткойн, що базується на адаптивному механічному консенсусі. Він не лише намагався створити цифрову монету, а й прагнув через децентралізований контроль побудувати систему довіри без централізованих установ. Електронна грошова система (Electronic Cash System) була лише одним із прикладів спроби Сатоші.

Ця парадигма відображає три основні ідеї кібернетики Вінера: самоорганізовані системи, нелінійні системи та дослідження сутності життя. Мережа Біткойн подібна до живого організму з "механічним серцем", що має здатність до саморегуляції, самоорганізації та самоеволюції. Самоорганізовані системи проявляються в автономній участі та співпраці вузлів мережі, нелінійні системи відображаються в складній динамічній поведінці мережі, а дослідження сутності життя виявляється в здатності системи до самопідтримки та еволюції.

Запозичення міждисциплінарних ідей: резонанс кібернетики, теорії інформації та блокчейну

Кібернетика та теорія інформації надають нам важливу теоретичну підтримку для розуміння Біткойна та технології блокчейн. Теорія інформації, яку запропонував Клод Шеннон у "Математичній теорії зв'язку", заклала основу для розуміння передачі інформації, обробки сигналів та встановлення довіри. Кібернетика підкреслює зворотний зв'язок системи та саморегуляцію, що високо узгоджується з адаптивним механізмом консенсусу Біткойна.

Крім того, запозичуючи ідеї з інших галузей, ми можемо розглядати розвиток блокчейну з більш широкої перспективи. Механізми самонавчання та адаптації в штучному інтелекті можуть надати натхнення для вдосконалення алгоритмів консенсусу; теорія міжсуб'єктності у філософії допомагає зрозуміти взаємовідносини між індивідом та цілим у децентралізованих мережах; буддійський текст "Шість дядів" наголошує на важливості самосвідомості для розуміння сутності речей, не прив'язуючись до вказівок на місяць. Ці ідеї спонукають нас розмірковувати про роль "серця" та непостійність системи. "Механічне серце" Біткойна відображає цю непостійність і пустоту, підтримуючи стабільність та надійність системи через постійне само-регулювання.

Розширення застосування: від монети до більш широкого соціального управління

Успіх Біткойну навчає нас, що застосування децентралізованого контролю не повинно обмежуватися лише сферою цифрових монет. Завдяки створенню потужного адаптивного механізму консенсусу, ми маємо можливість реалізувати децентралізовану довіру та співпрацю в більшій кількості сфер.

В якості прикладу конституції традиційне тлумачення та виконання конституції залежить від централізованих установ, таких як суди та правоохоронні органи. Оскільки тлумачення правоохоронців в різних регіонах може бути несумісним, це призводить до недовіри та відхилення в виконанні. Якщо б можна було через надійний механізм децентралізованого консенсусу тлумачити та виконувати конституцію, це, можливо, могло б підвищити справедливість та узгодженість закону. Хоча ця спроба є складною, вона має глибоке значення, так само як Сатоші Накамото досліджував децентралізовану валюту через Біткойн.

Висновок: відновлення довіри, відкриття нової глави

У час інформаційного вибуху довіра стала дефіцитним і цінним ресурсом. Біткойн завдяки адаптивному механічному консенсусу створив децентралізовану глобальну систему довіри, переосмисливши способи співпраці та торгівлі. Нам потрібно звільнитися від захоплення обчислювальною потужністю, повернутися до суті блокчейну, зосередитися на реалізації децентралізованого контролю, через "механічне серце" Біткойна відтворити механізм довіри людства.

На шляху до криптовалюти, де один день дорівнює року, ми вже йдемо довго, але інший берег залишається недосяжним. Схоже, ми забули, чому спочатку вирушили в подорож, і ще більше забули, що дозволить нам йти далі.

Щасливо, що все ще є Біткойн, як Полярна зірка, що висить на небі та вказує нам шлях. Як співається в пісні "Розділ", "Не дозволяйте хмарам закривати блакить неба, не дозволяйте долі повернути безвітряну човен".

Давайте повернемося до витоків, повернемося до Біткойн, щоб розпочати нову главу в місці, де почалася мрія.